«ГРИГОРІЮ МОРОЗОВУ» ЩАСЛИВОГО ПЛАВАННЯ!

Минулої середи теплохід «Григорій Морозов» рушив у черговий рейс на порти Сербії. Завантаження максимальне – у трюмі та 5 баржах більше 10 тис. тонн залізорудного концентрату.

Екіпаж очолює Микола Петрович Шипік. До візиту на борт кореспондентів «Дунайця» капітан поставився з розумінням і щирою гостинністю.

Відразу зауважимо: на теплоході відчувається хазяйська рука – все пофарбовано, вимито, камбуз сяє чистотою, у машинному відділенні тішать око пофарбовані в зелений і жовтий колір механізми. У кают-компанії по-домашньому затишно, на стіні величезний плазмовий телевізор, дзеркало на півстіни, квіти у горщиках … Одним словом, від «підрулки» до технічних приміщень все в ідеальному стані. Можна навіть знімати рекламні ролики. Усе це завдяки людям, які працюють тут багато років і навіть десятиліття.

Незважаючи на метушню перед відходом, на борту панувала ділова і у той же час дуже тепла атмосфера, люди доброзичливо перемовлялися, радіючи майбутньому рейсу.

– В екіпажі сім чоловік, – розповідає капітан Микола Петрович Шипік. – Усі з високими професійними якостями. Кожен зацікавлений у тому, щоб судно було працездатне, на хорошому рахунку, оскільки це і робоче місце, і другий дім. Тому спільно дбаємо про нашого «годувальника». Ось і зараз перед рейсом своїми силами здійснили невеликий профілактичний ремонт, фахівці Бази технічного обслуговування флоту перевірили електроніку. Отож все у нас нормально.

Коли ми піднімалися на борт судна, побачили під рубкою оптимістичну напис «Don’t worry, be happy». Виявилося, це девіз екіпажу, автором якого є сам М.П. Шипік. Спокій капітана, його впевненість у тому, що все буде добре, передається екіпажу, налаштовує на позитив.

– Є речі, на які ми не можемо вплинути, – філософствує майстер. – Тому краще будемо добре робити те, що вміємо.

Про кожного в екіпажі можу сказати, що це професіонали, всі хлопці на своєму місці. Висловлюючись технічною мовою, весь механізм працює, кожна шестерня крутиться в правильному напрямку і з необхідною швидкістю.

Єдине, чого всім нам хотілося б, так це стабільності. Коли радієш життю, тому, що пароплавство працює, є вантажі, зарплата і впевненість у завтрашньому дні. Для мене і екіпажу пароплавство – щось більше, ніж підприємство, де заробляють гроші. Це рідне і близьке. І як би це пафосно або смішно для когось не звучало, – ми патріоти пароплавства, для нас дуже важливо, щоб воно зберегло свої позиції на Дунаї.

Час, відведений для бесіди, непомітно пролетів. Спілкування з «морозівцями» принесло величезне задоволення. Але зловживати флотською гостинністю ми не стали – справа перш за все. Домовилися про нові зустрічі.

Від щирого серця бажаємо екіпажу щасливого плавання і злагодженої роботи.